У світової спільноти немає інструменту для того, щоб як слід покарати Росію КИЕВ .
Депутат III-VI скликання, політолог Борис Беспалий розповів журналістові Олександру Вороніну у студії Радіо Hayat про законопроекти, які розглядае зараз Верховна Рада.
Радіо Hayat: Чи виправдали народні депутати в цьому політичному сезоні ваші очікування?
Борис Беспалий: Враховуючи, що я від них нічого не очікував, то виправдали. Наприкінці минулого сезону я дещо песимістично оцінив дієздатність нашого парламенту, і поки що в мене немає підстав міняти свою думку.
Проте минулий сесійний тиждень був не тільки напружений, але й результативний, адже були проголосовані остаточно закони медичні, пенсійні, перед тим – освітянські. Тобто результат пішов.
Радіо Hayat: Як ви оцінюєте події, які відбуваються навколо парламенту? Це спроба реалізувати Майдан-4?
Борис Беспалий: Я думаю, такої спроби організовувати загальнонаціональний Майдан, тим більше на зміну влади, не було. З одного боку, це був політичний Майдан, який робили політично активні громадяни і депутати, і в них були політичні вимоги – розглянути виборчий закон, скасувати депутатську недоторканність і створити Антикорупційний суд. З іншого боку, весь час тривають соціальні акції, зокрема, під Національним банком, які проводили «ліві» рухи, і які вимагали якихось соціальних законів. Це говорить, що в суспільстві є незадоволення. І це спонукає президента, з одного боку, бути дуже обережним, щоб не розбудити вулкан, а з іншого боку – до якихось активних дій. І прийняття тих законів, про які я казав, це результат активності президента, без нього нічого б не було, тому що парламент в нас слухняний до президента. Є реальна президентська більшість на ручному управлінні, яка, на мій погляд, ґрунтується на тому, що президент може цей парламент в будь-який день розпустити, а вони цього бояться, і тому слухаються.
Радіо Hayat: Чи варто організаторам чітко висувати свої вимоги до влади чи краще, коли воно йде стихійно?
Борис Беспалий: Тактика завжди конкретна. Якщо комусь здається, що воно стихійно, то це зовсім не так. Інколи кажуть, що Помаранчевий майдан виник стихійно, а звідки тоді взялися 1000 наметів, трибуна і оборона? Звичайно, є різні елементи, але масовий рух приречений на невдачу, якщо він не відповідає запитам якоїсь частини суспільства. Крім того, не арифметична більшість досягає мети в таких речах, арифметична більшість перемагає на чесних виборах. А коли йдуть силові елементи, перемагає енергетична більшість – той, у кого є більше енергії, хто запалює і веде за собою.
Тобто активність лягає на загальне невдоволення. А невдоволення чим? Кожен має спитати себе – людина, яку він знає, за ці три роки стала жити краще чи гірше?
Радіо Hayat: Влада завжди говорить тезу, і я з нею згоден, що під час протистояння не варто сильно розгойдувати човен.
Борис Беспалий: Ситуація завжди конкретна. Коли влада адекватна в складній ситуації, коли вона справляється, то це одна справа, а якщо вона сприяє розваллю, як попередній президент? Він же був зрадником при владі, як його можна було терпіти?
Радіо Hayat: Ще до оголошення початку протестів 17 жовтня був тиждень, коли були прийняті два законопроекти (один поки лише в першому читанні), які стосуються особливого режиму на Донбасі. Багатьох вразило, що там не було згадки про Крим. Можливо, юридично, це і правильно, але чи мусить громада знати, що влада, дбаючи про Донбас, не забуває про Крим?
Борис Беспалий: Там було два законопроекти. Один був безсумнівний, і його прийняли в цілому, бо він продовжував Мінські угоди. Зрозуміло, що ці Мінські угоди – це така облуда, але нам демонстративно поривати з ними і давати світовій спільноті приклад, що ми негативно до них ставимося, не треба. Нехай їх зриває інша сторона, ми правильно зробили, що їх продовжили. Нехай вони порожні, але це дає нуль, якби ми їх не продовжили, це дало б нам колосальний мінус.
Другий законопроект — про управління територією Донбасу. Чому туди не додали Крим? Я думаю, що в цьому випадку це зробили правильно, тому що і ті, і ті території окуповані, але ситуація різна. Донбас офіційно не включений в склад Російської Федерації, а Крим включений. На Донбасі йдуть гарячі бойові дії, в Криму їх немає, режими перетинання адміністративного кордону різні. Тому правильно, що поставили окремо закон про окуповані території Донбасу. Але ви маєте рацію, що не треба випускати з огляду Крим, і треба ставити окремо питання про півострів. Тим більше, питання про Крим є більше підстав виносити на міжнародну арену. Адже там агресія росіян зайшла далі, там порушення грубіші, тому що вони цю територію прямо загарбали собі. І реакція світової спільноти на це невиправдано слабка. Я її пояснюю тільки тим, що просто у світової спільноти немає інструменту, як слід покарати Росію. Вона зробила те саме, що 25 років тому назад Ірак зробив з Кувейтом. Але Ірак слабший, і туди зайшли англійці з американцями, і звільнили Кувейт. А тут з ядерною Росією бояться зв’язуватися.
Тому, дійсно, Крим випав з уваги через те, що там менше стріляють, але я думаю, що активізувати цей напрямок необхідно.
Що стосується Донбасу, то в цьому законопроекті є сильні позиції, а є й ті, які до другого читання треба зняти. Перше – в закон не треба було включати Мінські угоди. Тому що вони не є частиною українського законодавства. Наприклад, якби ми їх не виконували, нас за їх невиконання до суду притягнути не можна. А якщо ми їх включаємо в закон, то беремо на себе додаткову юридичну відповідальність. Отже, правильно, що їх із законопроекту вилучили.
Друге питання – в прикінцевих і перехідних положеннях першим пунктом визнається в Україні наявність особливого періоду прямо з 2014-го року. А особливий період – це той самий період, який діє під час війни. Він дуже суворий, дає великі повноваження владі, просто інколи не застосовується в жорсткій формі. Я б цей момент вилучив.
Радіо Hayat: Коли цей законопроект мають розглядати повторно?
Борис Беспалий: Коли він буде готовий. Насправді, я думаю, що тоді, коли президентська адміністрація порахує, що в них є 226 голосів, тому що такий закон провалити не можна.
Там є і важливі позиції, адже нарешті там визначена та військова інстанція, яка сконсолідує весь збройний опір в одних руках. Тому що сьогодні там є певні розходження – Міністерство внутрішніх справ, Національна гвардія, армія, добровольчі батальйони тощо. І те, що оперативне командування зведено тепер в одні руки, я вважаю позитивним.
Радіо Hayat: За скасування депутатської недоторканності проголосували аж два закони. Це прояв популізму?
Борис Беспалий: Там вийшов один момент. Президент вніс свій законопроект про скасування недоторканності суддів і депутатів ще 16 січня 2015-го року. І депутатська недоторканість регулювалася так само – все викинути, і залишити тільки право свободи слова депутатів в парламенті. Цей президентський законопроект про недоторканність залишився недоторканним, його 2,5 роки тримали під сукном. Після закінчення попередньої сесії 19 липня 158 народних депутатів внесли законопроект, який точно відтворював президентській в цій частині – про депутатів. І цей законопроект 1,5 місяця лежав і навіть не направлявся в Конституційний суд. Коли ж президент 17 вересня вніс свій, справа прояснилася – він вніс точнісінько такий самий законопроект, тільки депутати передбачали, що він буде діяти, як тільки буде опублікований, а президент прописав, що він буде діяти з 1 січня 2020-го року. І тепер в депутатів буде боротьба – за який законопроект голосувати раніше. Якби президент до 158 голосів (а всього треба 300) підібрав ще 142, я думаю, закон отримав би шанс. Тому що ті, хто його підписав, обов’язково би проголосували. Є таке правило в парламенті: хто працює на результат, той консолідує голоси. Ми підбирали співавторів законопроекту так, щоб вони представляли ті групи, за якими є потрібна кількість голосів, щоб закон пройшов. Якщо ти працюєш на піар, то ти плодиш на рівному місці альтернативу. Президент в даному випадку пішов саме цим шляхом. І тому я думаю, що кінцевого результату не буде. Буде боротьба амбіцій – хто більший герой. Тобто це було не голосування за схвалення/несхвалення законопроекту, їх тільки направили на експертизу в Конституційний суд. І суд має з’ясувати дві речі – чи немає в країні надзвичайного чи воєнного стану, а це не таке просте питання, і чи сам законопроект не порушує права і свободи людини. Я думаю, що Конституційний суд дасть позитивний висновок, тому що президентський законопроект вже був в Конституційному суді, і отримав позитивний висновок. З того часу ситуація не змінилася.
Далі що мають зробити депутати? На будь-якій сесії попередньо схвалити, а я думаю, що це та стадія, яку здатний пройти законопроект. А потім на наступній сесії, коли потрібно буде 300 голосів, я думаю, щось їм завадить схвалити закон. І якщо вони попереднє схвалення проведуть ближче до виборів, вони підуть героями, і передадуть справу наступникам, які, швидше за все, завалять.
Є ще один дуже важливий нюанс. Президент аргументує, чому він пропонує зняти недоторканність з наступного скликання. Тому що, мовляв, депутати працюють за принципом – підклади свиню наступнику, що для себе вони не скасують, а для наступників – залюбки. Проте хто ж із нинішніх депутатів не бачить себе наступним? І якби цей аргумент працював, то вже до цього скликання депутатів давно б ту недоторканність скасували. Тому я думаю, що з великої хмари буде дрібний дощ.
Інші політичні питання теж не звершені – ні про Антикорупційний суд, ні про виборчий закон. До розгляду то їх взяли, але політичні активісти розбіглися.
Радіо Hayat: Буквально в ці дні завершує свою роботу робоча група по змінах до 10 розділу Конституції щодо Автономної Республіки Крим. Чи є перспектива того, що ці зміни будуть впроваджені?
Борис Беспалий: Це залежить від того які зміни. Але тут є певний ризик. Зараз Крим окупований, і поки він окупований, нова зміна вносить нову юридичну ситуацію з нашого боку. Тобто була АРК, вихід якої зі складу України не передбачався ні в який спосіб. Тому те, що вони там «голосували», не мало ніякою юридичної сили. Коли змінюється сам статус території, тут виникає якась замутка. Росіяни говорять міжнародній спільноті, що 80% кримчан проголосувало за вихід, і це справляє враження. А те, що сам референдум був при наявності російської збройної сили, не згадується.
Тому я дуже обережно ставлюся до тих питань. Але ми побачимо, які там будуть зміни, тоді обговоримо.
Радіо Hayat: Ви нагадали, що завис законопроект про зміну виборчого законодавства. Чи можливо примусити наших законодавців прийняти ці зміни?
Борис Беспалий: Тут є конфлікт інтересів. Більшість виборців хочуть мати конкретного депутата, прив’язаного до території. І їм дуже подобаються різні варіанти персоналізованих виборів. Завдання в тому, щоб поєднати політичну складову – щоб знати, куди тягне цей депутат, із тим, щоб він був зв’язаний з територією. Мені зараз імпонує та ідея, яка була в законі від «Батьківщини», де висувають тільки політичні партії, але депутати балотуються за конкретними округами. Тут є і персональна, і політична складові. Таке поєднання людям сподобалося б.
Але президентові зручна мажоритарна система, тому що там ефективніше діє адміністративний ресурс, крім того, його список не найпопулярніший сьогодні. А лідерам партій надзвичайно вигідні закриті списки. По-перше, там себе можна поставити у верхню частину, по-друге, можна продавати мандати спонсорам, і по-третє, це інструмент контролю своїх спів партійців – якщо хтось не голосує, як потрібно, в наступний список вже не потрапить. Є і багато інших систем, які називаються з преференціями, коли людина може голосувати і за список одночасно, і за людей в списку. На місцевих виборах була подібна складова, і я думаю, десь тут потрібно шукати варіант. Але я дивлюсь на цю справу без великого оптимізму.
Исчтоник: Радио Hayat
Нет комментариев