Дилема інтеграції в НАТО і ЄС: Від паралельності до симбіозу


Експерти вважають, що стереотипне сприйняття оборонного альянсу і економічного союзу коливається від паралельного розвитку до симбіозу КИЕВ .

Окупація Донбасу і анексія Криму РФ суттєво вплинули на різноманітні реформи України. Але якщо Революція Гідності, по суті, прискорила розуміння необхідності диверсифікувати національну економіку за допомогою євростандартів і зміни традиційних ринків, то розуміння необхідності стати членом НАТО тривало поступово та еволюційно.

У тому числі на законодавчому рівні, оскільки законопроект № 8068 від 28.02.2018, ініціатором якого є президент України Петр Порошенко, зараз лише готується до другого читання у національному парламенті. Але «зелені чоловічки» на українському півострові та прорив спільного україно-російського кордону на Сході, щоденні повідомлення новин про численні смерті військовослужбовців Збройних сил України все частіше дають переконливі аргументи щодо пошуку захисту від вчорашніх братів-росіян, із використанням парасольки колективної безпеки об’єднаних сил Північноатлантичного альянсу.

Назустріч 60-річному ювілєю НАТО

У четвер, 7 червня 2018 року, розпочався офіційний візит Міністра оборони України генерала армії України Степана Полторака до штаб-квартири НАТО в Брюссель (Королівство Бельгія). На керівника національного оборонного відомства чекають зустрічі з Міністрами оборони США, Великої Британії, Канади, Литви та Польщі, а також Полтораку доведеться взяти участь у засіданні Північноатлантичної ради з країнами-контрибуторами місії НАТО «Рішуча підтримка». Окрім того, під час заходів запланована зустріч міністра оборони України з Генсеком альянсу Йєнсом Столтенбергом.

Символічно, що саме у цей час заступник директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ полковник Владислав Шостак у Києві повідомив, що у 2018 році до ЗСУ поставлено більше 650 зразків озброєння і військової техніки, керовані засоби ураження. Це бойові машини піхоти, автомобільна техніка, артилерійські системи, автоматичні гармати, радіотехнічні засоби, безпілотні авіаційні комплекси, засоби зв’язку.

Журналістів також проінформували, що цього року планується завершити розробку модернізованої реактивної системи залпового вогню і озброїти їх новітніми високоточними ракетами, рухомого автоматизованого командного пункту підрозділів ППО і авіації, модернізованого переносного зенітного ракетного комплексу і командно-штабної машини на базі БТР та БМП.

Візит міністра і покращення озброєння українського війська, яке з 2014 року вперто протистоїть російській навалі, крок за кроком повертаючи територіальну цілісність нашій молодій незалежній державі, свідчать про те, що війна на Сході України сприяє тому, що у військах не тільки зростає патріотичний дух, у Європі та світі піднімається рейтинг наших Збройних сил.

Окрім того, і це дуже важливо, технічний стан війська після масових оптимізацій, які свого часу знищили військові формування та національні системи ППО, масових кадрових скорочень, сьогодні в умовах війни на Донбасі отримують безцінний бойовий досвід, і якість реформ у військовій сфері вже сьогодні отримала високу оцінку наших партнерів з Північноатлантичного альянсу.

На думку керівника міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталія Мартинюка , сьогодні безпекова проблематика турбує не тільки Україну, вона важлива для НАТО, оскільки наша армія кожного дня захищає і свою Батьківщину, і Європу в цілому.

— Зараз стандарти НАТО краще всього імплементуються у Міністерстві оборони України, оскільки наше військо щодня задіяне у бойових діях, і для того щоб вистояти, зменшити кількість бойових втрат, саме МОУ змушене оперативно та ефективно проводити реформи відомства, — підкреслив Мартинюк.

Він також зауважив, що експерти констатують відставання у реформах спеціальних служб, тому саме тут на сьогодні їх потрібно активізувати. Зокрема, у питаннях щодо розподілу повноважень між спецслужбами і передачі частини функцій від СБУ (економічні злочини) і ГРУ (слідчі дії) національній поліції та новоствореного Державного бюро розслідувань.

Експерт також нагадав, що у 2010 році мету вступу до НАТО для України викреслили, а повернули лише у 2017 році. Зараз ЗУ «Про нацбезпеку», в якому закріплено положення про членство в НАТО, очікує другого читання. На червневій конференції, проведеної Центром глобалістики «Стратегія ХХІ» у співпраці з Радою Європейського Сусідства і парламентського Комітету з питань закордонних справ директор Центру інформації та документації НАТО Барбара Маронкова у свою чергу згадала, що в європейських країнах інтеграція до ЄС і НАТО зазвичай, так би мовити, йдуть в одному пакеті. Вона також додала, що обсяг, комплекс домашньої роботи для вступу до НАТО менший і більш досяжний для України, ніж для набуття членства в Європейському Союзі.

До речі, незабаром, менше ніж за рік, 4 квітня НАТО святкуватиме 60 років з моменту свого створення. Натомість Європейський союз був утворений 1 листопада 1993 року, у 2018 році йому виповниться 25 років. Отже, стає цілком зрозумілим той факт, що напередодні цієї круглої дати посиляться дебати щодо доцільності першочергового вступу України до складу членів Північно-Атлантичного альянсу або до ЄС.

Афганістан і парасолька п’ятої статті статуту альянсу

Війна, яку наша країна вже четвертий рік поспіль веде з набагато переважаючими військами РФ, на сьогодні, на превеликий жаль, не є головним питанням, яке розглядають керівники Збройних сил країн-членів альянсу. Хоча взаємини з Росією вже сьогодні заплановані для обговорення як питання, які керівництво альянсу вже не може більше відкладати.

Як прогнозують експерти і аналітики, головним питанням на ювілейній зустрічі у верхах НАТО стане ситуація в Афганістані. Здатність альянсу напрацювати логічну стратегію, розподілити тягар серед членів організації і заручитися підтримкою місії в державах, які є членами альянсу, важливі не тільки для безпеки і стабільності в Афганістані, це іспит щодо ефективності НАТО.

Директор аналітичної групи «Da Vinci AG» Анатолій Баронін вважає, що вступ до НАТО є більш доступним процесом, ніж досягнення членства в Європейському союзі, оскільки це абсолютно політичне рішення про вступ до складу цієї організації тої чи іншої країни. На відміну від вступу до ЄС, який визначається досягненням більш складних цілей, завдань, горизонтів, критеріїв так званої Конституції ЄС, Копенгагенських критеріїв.

Нагадаємо , так звані копенгагенські критерії, схвалені Європейською радою у червні 1993 року, передбачають вступ до ЄС у разі виконання країною низки вимог за трьома критеріями: стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини і захист прав меншин, наявність дієвої ринкової економіки і визнання політичних, економічних та монетарних цілей ЄС.

— Що стосується НАТО, то в України є свої новини — проведення політичних реформ всередині країни, модернізація сектору безпеки та оборони не потребує значного часу і сприятливої кон‘юнктури зовнішнього ринку. Вимоги НАТО можуть бути досягнуті швидше, ніж ЄС. Втім, в обох випадках заходи у рамках євроінтеграційних та євроатлантичних інтеграційних процесів потребують значних зусиль держави, — повідомив Анатолій Баронін.

Доступність процесу вступу до НАТО — це тільки шлях, але, на думку багатьох експертів, для України сам процес євроатлантичної інтеграції важливий у частині функціонування так званої 5 статті статуту альянсу. Причому, її тлумачення «напад на одного з членів НАТО є нападом на всіх» насправді передбачає колективну безпеку для всіх членів, до кола яких, скоріш за все, за деякий час увійде наша держава. Це та сама умовна парасолька, яка, у разі набуття Україною членства в НАТО до 2014 року, теоретично мала вберегти нашу державу від російських зелених чоловічків. Окрім того, оборонні витрати України у разі членства в альянсі, які сьогодні вираховуються мільярдами, можна було б спрямувати на вирішення соціально-економічних проблем, зниження суспільної напруги та поступового підняття рівня життя до загальноєвропейських стандартів, і навіть здійснення реформ для вступу до ЄС (!).

Оборонний скептицизм або симбіоз з ЄС?

Скептично ставиться до реалістичності перспектив інтеграції України до ЄС і НАТО старший науковий співробітник відділу зовнішньої політики і міжнародної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.

— Нещодавно до України приїздив колишній президент Естонії, який озвучив власну точку зору на інтеграційні процеси. На його думку, щоб ступити в НАТО потрібно спочатку вступити до ЄС. До того ж, я вважаю, що країні, яка веде війну (у цьому випадку — Україні — ред.), ніколи недозволять вступити до НАТО, — підкреслив він.

Натомість, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж стверджує, що в українському суспільстві існує єдиний погляд щодо просування до ЄС і НАТО, який передбачає комплексне рішення проблем.

— Це, звісно, передбачає функціонування нової моделі економіки, яка має інноваційну складову. Світовий бізнес зібрав на цю мету близько 550 мільярдів доларів. Допомогти Україні здійснити економічну реформу готові представники бізнесу і великих корпорацій — ІТ-технологічних центрів з Японії, Азії, Філіппін, Індонезії, Китаю, ОАЕ, Бразилії, ЄС, США, Латинської Америки. З багатьма з них Україна підписала угоди про співпрацю. Таким чином, створюються умови для розвитку інноваційної економіки, бізнесу. Ведеться робота для здійснення контролю за інвестиціями в суспільній, парламентській сфері, підвищується інвестиційна привабливість нашої країни, — нагадав Маломуж.

Але на думку генерала головні в НАТО американці, які неодноразово заявляли українським посадовцям, що без зміни економічної оборонної сфери про вступ до альянсу, як це було, наприклад, у випадку з Чорногорією, Києву на сьогодні нереально прагнути. І хоча у рамках співпраці з альянсом сьогодні активно розробляються програми протидії РФ, але війна на Сході України скоріше негативний фактор для набуття повноправного членства в НАТО. Адже на черзі вже зачекалися більш відкриті для євроатлантичних процесів Грузія і Молдова.

Гадаю, саме час нагадати читачеві, що біологічний термін симбіоз — це жива система, яка складається з двох (або більше) різних організмів, тісно пов’язаних один з одним тим чи іншим типом взаємовідносин. Такі відносини завжди успішні, коли вони збільшують шанси обох партнерів на виживання.

— У питанні, куди спочатку треба вступати — до ЄС чи НАТО, або навпаки, здійснювати кроки до цих поважних оборонних та економічних інституцій разом, у симбіозі, мені здається найбільш ефективним є саме робота в комплексі, разом, — вважає екс-заступник начальника генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Ігор Романенко .

Генерал більше схиляється до симбіозу і пропонує працювати паралельно в обох цих напрямках. Але, у той же час, стежити за ситуацією, щоб у випадку її зміни, вирішувати якій саме інтеграції надати перевагу.

— Економічний розвиток визначає майбутнє держави, але не завжди. Ми в цьому можемо переконатися на прикладі Росії, яка економічно не найбільш розвинута держава у світі, але у військовому відношенні є могутньою державою, — підкреслив Романенко.

Окрім того, генерал зауважив, що внаслідок ненадання ПДЧ Україні та Грузії, через негативну позицію Німеччини та Франції, це вилилося у війну в Європі, а у 2014 році — у війну для України. Хоча такого негативного сценарію можна було уникнути, якщо б Грузія і Україна увійшли до НАТО і закріпили східні кордони альянсу з такою агресивною державою як Росія.

Романенко вважає, що для набуття членства в альянсі важливо більш ефективно комунікувати зі США. Вашингтон має бути справжнім союзником Києва не тільки за заявами Білого дому, але й по суті. Це означає реальну допомогу ЗСУ летальним озброєнням і вирішенням питань про надання можливості вступу України до НАТО і надання ПДЧ.

Едуард Солодовник

Предыдущая The Times извинился за «ошибочную карту России» с Крымом
Следующая Новый фейк: Нидерланды могут включить Киев в число ответственных по делу MH-17 | StopFake (видео)

Нет комментариев

Комментировать

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *