Керівник аналітичного центру «Пента» заявив, що коли відбувається політична напруга, судді Верховного суду починають діяти нейтрально КИЇВ .
Керівник аналітичного центру «Пента» Володимир Фесенко розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про роботу Верховного суду в Україні та про політичне становище країни.
Радіо Hayat : Якщо підбивати підсумки року, то особисто ви з оптимізмом підходите до зустрічі 2018 року?
Володимир Фесенко: Зі стриманим оптимізмом. На мій погляд, ми все ж таки продовжуємо рухатися у правильному напрямку, і рік, що завершується, приніс нам і вагомі позитивні результати, але, на превеликий жаль, є і певні ризики. Знову певною мірою посилилася політична нестабільність, конфліктність у суспільстві, є конфліктні і навіть агресивні настрої у наших громадян, що викликає певне занепокоєння.
Думаю, що перші місяці наступного року будуть непростими. Потім вже країна поступово почне перемикатися на виборчу президентську кампанію. Але зараз, на жаль, градус політичної напруги знову піднявся.
Поза тим, якщо минулого року не було відчутних позитивних результатів, то зараз вони є, хоча більше стосуються зовнішньої політики. В першу чергу це безвіз. Ми довго чекали на нього, навіть трошки це очікування нас втомило, тому аж занадто бурхливих радощів не було. Але це вагома подія, вже сотні тисяч українців скористалися цим безвізовим режимом, і я думаю, що це важлива ознака результативного продовження європейської інтеграції України.
Інша вагома позитивна подія – це те, що Україна подолала дуже складні проблеми, пов’язані з нідерландським референдумом, і нам вдалося вийти на остаточну ратифікацію Угоди про Асоціацію зони вільної торгівлі з ЄС, і з вересня ця угода запрацювала в повному обсязі. Ця угода – це певний дороговказ, певні рамки, формат, в якому ми мусимо розвиватися далі. Це не гарантує нам перспективи членства, але це стимул для реформ. З іншого боку, це певні передумови активної роботи на європейському ринку. Звісно, автоматично результатів не буде, і ми бачимо, як непросто адаптуватися нашому бізнесу на європейському ринку, але це шанс активно економічно інтегруватися, і це шанс для нашої економіки на достатньо тривалу перспективу.
Серед інших позитивних результатів я б відзначив, що країна, нехай і повільно, але продовжує підніматися після гострої економічної кризи 2014-2015 років. Наступного року обіцяють навіть пожвавлене зростання. Зовнішня кон’юнктура непогана, тому це трохи додає оптимізму.
І мені здається, що в 2017 році активніше почали займатися реформами. Ставлення до них неоднозначне, була і є гостра політична боротьба, але те, що вдалося провести через парламент цілу низку великих реформ – і пенсійну, і медичну, і освітню, це доволі серйозно. Багато критики є щодо судової реформи, але побачимо, як вона працюватиме. Вже є новий склад Верховного Суду, нові процесуальні норми. Я думаю, що не все буде так просто, але все ж таки є намагання реформувати цю судову систему, наблизити її до європейських стандартів. Хоча залишається актуальною проблема корупції в судах.
Щодо боротьби з корупцією ситуація теж неоднозначна. З одного боку, є активізація цієї боротьби, зокрема робота НАБУ. І я відзначу такі резонансні справи, яких не очікували, – і справа Насірова, і справа Мартиненка, і так звана «бурштинова справа».
Радіо Hayat : Хто був ініціатором – Генеральна прокуратура чи власне НАБУ?
Володимир Фесенко: За деякими справами ініціатором була Генпрокуратура, щодо «бурштинової справи» вони разом працювали з НАБУ. І коли вони разом працюють, то результату більше. Хоча у «бурштиновій справі» є певні проблеми. Кримінальний кодекс 2012 року обмежує слідчі можливості та можливості розслідування для прокуратури і для слідства. І вже є такі міркування, що НАБУ вийшла за межі своїх повноважень у своїх слідчих діях. Отже, в цьому році була плідна робота і НАБУ, і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але немає судових вироків. Я сподіваюсь, що не будуть дуже повільно просуватися суди, і наступного року ми побачимо вже судові процеси з тих резонансних антикорупційних справ, можливо, побачимо і вирок, хоча тут я не такий оптиміст. Дуже повільно працюють наші суди.
Радіо Hayat : Як би ви спрогнозували роботу нового Верховного Суду?
Володимир Фесенко: Це новий Верховний Суд, не буде вже Вищих спеціалізованих судів, а будуть окремі палати всередині Верховного Суду. Я б поки не поспішав із висновками, подивимося, як воно буде далі.
Радіо Hayat : В нас в гостях був Юрій Єхануров, який високо оцінив роботу голови Верховного Суду.
Володимир Фесенко: Так, вона активно працювала в громадському секторі, у професійному середовищі, тому в принципі, репутація в неї непогана.
Хочу звернути увагу, що щодо конкурсу на обрання кандидатів до Верховного Суду теж неоднозначна ситуація. Пройшли конкурс 120 осіб, склад Верховного Суду має бути 200 осіб, тобто там ще є резерв. Зауважу щодо тих кандидатів, які пройшли конкурс, який, до речі, був надзвичайно серйозний, і навіть у Європі кажуть, що в них таких конкурсів не було. Але на виході до чверті кандидатів були претензії. Наприклад, там двоє суддів свого часу відмовили в апеляції у справі Юрія Луценка, фактично затвердивши вирок суду часів Януковича, який засудив Луценка. Також серед суддів, які пройшли конкурс, були люди, яких пов’язують із «Батьківщиною», з Радикальною партією і тому подібне.
Але все одно конкурс серйозний, сама процедура, на мій погляд, дуже цікава, тільки тривала – конкурс проходив цілий рік. Я думаю, що її треба трошки вдосконалити, але це цікавий досвід. А от як працюватиме новий склад Верховного Суду, наскільки він буде незалежним, подивимося далі. Хоча я можу заздалегідь сказати, що наша судова система завжди чутливо реагує на політичну кон’єктуру. Згадаємо 2004 рік, Помаранчеву революцію.
Радіо Hayat : Ви маєте на увазі рішення про призначення третього туру?
Володимир Фесенко: Так, про переголосування другого туру. Але це був вихід з дуже заплутаної ситуації. Там стандартного рішення не можна було ухвалити, і тоді з’явилося таке поняття – «політико-правове рішення». Воно було правовим за формою і політичним по суті.
Або останній випадок наприкінці цього року – вирок Саакашвілі. Теж ніхто не очікував, що суддя задовольнить вимоги прокуратури і звільнить його з-під варти.
Радіо Hayat : Деякі експерти говорять в цьому випадку про прояви незалежності суду.
Володимир Фесенко: Тут скоріше реагування на саму політичну ситуацію. Коли загострюються конфлікти, відбувається політична напруга, судді починають діяти достатньо нейтрально. І це непогано, на мій погляд.
І от щодо Верховному Суду. Спершу, щойно конкурс завершився, були звинувачення, що суд під президентом. А зараз я читаю думки експертів, які мають вже зовсім іншу тональність, що це вже не зовсім так, і є передумови, що цей суд може працювати достатньо нейтрально в політичному сенсі.
Радіо Hayat : Як наразі складаються стосунки між президентом Порошенком та прем’єр-міністром Гройсманом? І як ці стосунки можна протиставити стосунками екс-президента Януковича і екс-прем’єр-міністра Тимошенко? І чому саме зараз відбувся арешт Єжова, який свого часу був особистим перекладачем, а згодом став заступником керівника протокольної служби? Можливо, у Володимира Борисовича прокинулися якісь президентські амбіції?
Володимир Фесенко: Ні, я думаю, що тут політичного контексту немає. Наскільки я зрозумів з інформації, яку сьогодні надали з приводу цього затримання, то за цим Єжовим стежили кілька місяців. Він був підозрюваним, і, я думаю, що накопичували докази про співпрацю з російськими спецслужбами, і коли доказів стало достатньо, вони пішли на затримання. Спецслужби дуже часто роблять якісь резонансні затримання в періоди затишшя, коли люди розслабляються, як зараз, перед новорічними святами. Нагадаю, що Луценка теж затримали перед Новим роком, Юлію Тимошенко затримали по початку серпня під час парламентських канікул, коли ніхто політикою не цікавиться. Тут та сама ситуація. Я не бачу тут політичного контексту. Та й у прем’єр-міністра все спокійно, вони не робили якихось політичних заяв з цього приводу, немає звинувачень чи натяків на адресу самого прем’єра. Тому не думаю, що це удар по Гройсману.
Тут інша річ – мають бути посилені контррозвідувальні заходи. Коли в оточенні перших осіб держави можуть з’являтися такі люди, це означає, що, на жаль, не дуже ефективно працює система перевірки таких людей.
Радіо Hayat : Вочевидь, силовики Януковича виявилися у кращому випадку боягузами, а скоріше все, агентами нашого стратегічного партнера.
Володимир Фесенко: Підозри дуже великі. Щодо Захарченка мені важко сказати, але щодо таких людей, як колишній керівник СБУ, Соломатін – колишній міністр оборони, то там російські сліди видно неозброєним оком.
Радіо Hayat : І оскільки ми підбиваємо підсумки не тільки року, але й всіх чотирьох років після Майдану. Можливо, треба було знати не лише силу права, а наслідки революційної діяльності та проводити енергійнішу люстрацію?
Володимир Фесенко: Якщо подивитися біографію, то формально, той же Єжов під люстрацію навряд чи підпадав. Під люстрацію потрапило чимало професіоналів. Я думаю, що це певною мірою навіть послабило державний апарат. А щодо виявлення російських агентів, яких, як виявилося, ще у 2014 році було достатньо багато в самих спецслужбах, то тут серйозна проблема. Тому я думаю, що справа тут не в люстрації.
Щодо революційної доцільності. Наприклад, по судовій системі, можливо, там потрібне було радикальніше очищення. І такий сценарій був, але не всі, можливо, знають, та я нагадаю: десь наприкінці 2014 року чи вже у 2015 році один із законопроектів про люстрацію отримав висновок у Венеційській комісії Ради Європи, і от саме пропозиція щодо радикальної люстрації в судовому корпусі отримала дуже негативні оцінки. Наші європейські друзі оцінили такі ініціативи як антидемократичні. Тобто вони недооцінюють необхідність серйозного очищення, антикорупційної чистки. Зрештою, як це не сумно, але є підозра, що більшість наших чинних суддів вдавалися до корупційних методів. Крім того, більше тисячі суддів пішли у відставку, щоб не декларувати своє майно. Масштаби корупції величезні. Мені здається, що у Європі цього недооцінюють.
Я розмовляв з багатьма людьми, які причетні до цього, наприклад, з паном Козьяковим, який очолює Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І він сказав відверто, що не можна було суто процесуально зупинити роботу судової системи, там сотні тисяч справ. Адже старі суди розпустити, на створення нових потрібен час, і як це робити? У Грузії, коли розпустили ДАІ та створили патрульну поліцію, там півроку не було дорожньої поліції як такої. Але це Грузія, маленька країна, там не було негативних наслідків. У нас цей метод не застосовували, у нас мають безперервно працювати державні інституції. Але я теж прихильник радикальнішої чистки у судовій системі.
Радіо Hayat : Чи є в нашій країні і досі інтернаціональний кримінал між Росією і Україною?
Володимир Фесенко: Я дуже критично сприймаю всю цю конспірологію. Так, елементи є, у деяких людей і в російських елітах, і в наших можемо без особливих проблем знайти кримінальні сліди у минулому. Я не називатиму прізвищ, справа делікатна, але у деяких представників політичної еліти, у деяких олігархів кримінальне минуле було. Щодо так званого кримінального інтернаціоналу, я в такі масонські змови не вірю, і це не підтверджує реальну інформацію. Я знаю, що серед наших олігархів і олігархів Росії ще в 90-ті роки були дуже серйозні суперечності. Так, були і навпаки нормальні стосунки між нашими олігархами і російськими. Наприклад, деякі наші олігархи співпрацювали з Абрамовичем, бо він був впливовим, дуже близьким до Путіна, а раніше – до Єльцина. Наприклад, Фрідман – «Альфабанк», і багато хто вважає, що він теж був близьким до путінського оточення. Але 90-ті роки наклали відбиток кримінальних практик, жорстких, агресивних практик, і на бізнес, і на політику.
Радіо Hayat : Наостанок поговорімо про ті політичні скандали, які ми маємо, зокрема про Михеїла Саакашвілі. От буквально в нашому подвір’ї була спроба його затримання, потім його все ж таки затримали, потім його суддя звільнив, і він то йшов давати свідчення, то ні. Якась оперета. І ви бачили на прес-конференції, як майстерно Путін йому підіграв?
Володимир Фесенко: І тут якраз, якщо казати про певні елементи конспірології, я вважаю, що одна з версій щодо цього скандалу, зокрема про зв’язки Курченка і Саакашвілі, містить елементи спецоперації російських служб, де удар був завданий одночасно і по Саакашвілі, і по Порошенку. Дискредитували і одного, і другого, закинули гачок. І оця історія з грошима Курченка, з людьми, які були причетні до цього, я думаю, що це певна спецоперація. Наші вирішили скористатися, але це була і російська гра, і тут, на жаль, є проблема.
Щодо самого Саакашвілі і взагалі цієї ситуації. На мій погляд, саме це є прикладом того, коли влада продемонструвала неоднорідність. Ви запитували про Порошенка і Гройсмана, якраз у них у другій половині року жодних конфліктів не було, вони демонстрували спільну роботу, яка давала результат. Там була напруга влітку, і то скоріше між Гройсманом і частиною фракції БПП, але всі ці проблеми ліквідували. А от те, що були розбіжності у відносинах між представниками БПП і «Народного фронту», між представниками Яценюка і Авакова, призвело до того, що у влади не було якоїсь чітко визначеної системної послідовної тактики щодо Саакашвілі. І звідси ми бачили постійну зміну – то жорстка тактика, спроби затримання, позбавлення громадянства, то м’яка практика – не чіпати Саакашвілі, нехай робить, що робить, якщо його не чіпати, то буде менше ризиків. Це призвело до того, що чинник Саакашвілі став певним каталізатором, він кристалізував протестні настрої, зокрема проти президента України. І це призвело до зростання протестного руху наприкінці року. Мені здається, що влада робить якісь висновки, чому і звільнили його, вона діятиме щодо Саакашвілі гнучко і по ситуації. Але проблема залишиться.
Радіо Hayat : Що ви очікуєте від 2018 року?
Володимир Фесенко: Це буде перевиборчий рік, початок року, скоріше за все, буде складним і конфліктним, і у зв’язку із Саакашвілі, і з конфліктами НАБУ. Але я думаю, що у другій половині року країна почне втягуватися у виборчу кампанію. Я бажаю, щоб цей рік був більш спокійним і мирним, ніж рік минулий. І щоб ми виходили з наших соціальних, політичних та економічних проблем.
Джерело: Радіо Hayat
Нет комментариев