Волонтерка: Не можна бути байдужою, коли в Україні триває війна


Добровольці та благодійники залишаються єдиним джерелом забезпечення фронту ліками, медиками та гуманітарною допомогою КИЕВ .

Про роботу волонтерів та добровольців у зоні АТО, налагодження комунікацій з мешканцями окупованих територій України, в інтерв’ю радіо «Hayat» розповіла керівник соціальної служби цивільного центру гуманітарної та соціально-медичної допомоги у зоні військових конфліктів та екокатастроф «Медекс» Дарія Гусейнлі.

Радіо Hayat: Ви неодноразово вирушали у відрядження до зони АТО. Розкажіть, будь ласка, про стан медичного забезпечення там, що ви там бачили? Чи дійсно тільки волонтери та благодійники надають певну допомогу захисникам, які зараз на передовому рубежі відстоюють незалежність України? 

Дарія Гусейнлі : Війна у найближчі роки триватиме. На мою думку це обумовлено тим, на якому рівні знаходиться розвиток людства. По суті, війна є відображенням усіх проблем які є в суспільстві. У зв’язку з цим хочу звернути увагу, що колосальна частина населення України зараз не звертає увагу на те, що на її території триває війна. За таку байдужість кожен з нас несе персональну відповідальність, і це треба усвідомлювати, бо не тільки Донбас, а й вся східна частина України сьогодні опинилася під колосальною агресією. Але, на мою думку, це може сьогодні допомогти вирішити низку внутрішньополітичних проблем, консолідувати суспільство.

За роки, які минули з початку першого майдану в Україні до сьогодення, коли вже чотири роки маємо збройне протистояння на сході, вже є можливість порівняти ситуацію. Участь в долі нашої держави — ми з сестрою стали волонтерами та почали збирати хоч якусь допомогу для наших бійців та відвозити її в зону бойових дій. Не безпосередньо на позиції, але вже на територію фронтової зони.

Потім життя занесло мене в гуманітарну діяльність, встигла очолити та керувати діяльність інформаційно-аналітичного підрозділу Правого сектору у бойових підрозділах ЗСУ, де ми побачили війну, яка точиться за незалежність України вже з іншого боку. Вже зараз мені доводиться дивитися на війну з боку цивільних представників.

В цілому зміни щодо медичного забезпечення відбуваються дуже повільно та наразі більше стосуються матеріального забезпечення добровольчих батальйонів, підрозділів та населення, яке безпосередньо там опинилося. На жаль, якихось таких ривків у цьому сенсі ми на сьогодні не бачимо. І це цілком природно, бо стан економіки України, навіть у 2012 — 2013 рр. вже не відповідав потребам суспільства. Для того, щоб щось змінити потрібна політична воля та відповідальність за зміни, також необхідна ідеологія, яка сьогодні тільки формується.

Радіо Hayat: Українські волонтери відчули зміни в суспільстві, до них зараз по іншому ставляться в нашій державі?

Дарія Гусейнлі : На сьогодні лише налагоджується система обміну інформації між волонтерами, об’єднаннями, організаціями, встановлюється надійна комунікація з потужними фондами та державними органами.

Радіо Hayat: Нам відомо, що ви відвідували Міністерство з питань тимчасово-окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб та спілкувалися із Георгієм Тукою. Про що йшлося під час спілкування?

Дарія Гусейнлі : Помітила дуже гарну тенденцію — кількість людей, які хочуть допомогти, збільшилася. Обіцяли допомогу, люди прагнуть допомогти вирішити усі наші болючі питання. Нас закликали бути активними щоб продовжити хвилю та сприяти вирішенню усіх проблемних питань. Приємно бачити серед тих, хто розуміє необхідність оперативного вирішення питань волонтерського руху, молодих українців, які незважаючи на свій молодий вік вже мають досвід перебування на війні.

Радіо Hayat: Враховуючи, що через децентралізацію повноваження вирішувати проблеми добровольців та воїнів АТО покладені на обласні адміністрації, хочу з’ясувати, в яких областях України волонтерам справді допомагають, а не тільки готові вислухати?

Дарія Гусейнлі : Звісно, простіше це робити в західних регіонах України. Допомагають в Івано-Франківську, Львівська область для патріотів, для націоналістів при певних проблемах Тернопільська область.

Радіо Hayat: Пані Даріє, розкажіть, будь ласка, про свої численні відрядження на передову, в зону АТО, так звану, «сіру зону». Яких людей — мешканців прифронтових сіл, містечок ви там бачили, як вони сприймають війну за незалежність та територіальну цілісність України?

Дарія Гусейнлі : Зараз триває 5 рік війни, ці населені пункти, які знаходяться в зоні АТО повністю, у тому числі інформаційно, відірвані від України. Там живуть та існують якимсь окремим життям. Там дуже різні люди, різного віку, в них є власне бачення того, що відбувається.

Радіо Hayat: Центр «Медекс», який ви очолюєте призначений для надання гуманітарної та соціально-медичної допомоги в зоні військових конфліктів, але, зрозуміло, роботи вистачає не тільки в зоні АТО. Чи повною мірою вдається звільненим військовим успішно адаптуватися у цивільному житті? Яка в цьому роль держави?

Дарія Гусейнлі : Зараз адаптуватися військовим у цивільному житті допомагає скоріше не держава, а місцева влада. Після того, як повноваження турбуватися про вчорашніх військових було передано на рівень місцевої влади. У свою чергу ми намагаємось вивозити на передову необхідних лікарів за різними напрямами діяльності. Добровольці та волонтерки виїжджають до бійців, інколи зі своїм обладнанням роблять обстеження. Гінекологи, ендокринологи, окулісти та інші спеціалісти прагнуть допомогти захисникам Вітчизни.

Радіо Hayat: Скажіть, а чому ви обрали таку долю маючи вищу освіту, допомагати бійцям ЗСУ?

Дарія Гусейнлі : Не можу спокійно спостерігати за тим, як на теренах нашої країни тривають бойові дії. Відчуваю власну причетність до того, та обов’язок повернути мир та спокій на українську землю. Тому намагаюсь вирушити на передову із потрібними та дефіцитними ліками, в іншому випадку — книжками.

Не дивуйтеся, на передовій теж читають книжки, люблять життя та рідних. Щодо книжок — буду рада, якщо слухачі та читачі допоможуть бійцям та віддадуть з десяток книжок для бібліотеки на передовій нашої боротьби за незалежність на Донбас. 

Та й взагалі волонтери будуть дуже вдячні українцям, мешканцям маленьких містечок за будь-яку допомогу. Адже, саме зараз, у цій несправедливій війні, ми можемо спостерігати як з наших маленьких добрих справ народжується вже нова, більш справедлива та чудова Україна. Відтак, не треба ні на кого нарікати, опускати руки. Варто просто докласти усіх можливих зусиль, щоб збудувати саме таку державу, яку ми хочемо.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

Предыдущая Суд над Мовенко в Крыму превратился в театр абсурда
Следующая Дело о госизмене Януковича: суд допросил крымскую активистку

Нет комментариев

Комментировать

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *