«Опіка вірянами поза межами країни»: діяльність УПЦ МП за кордоном


Перше Богослужіння парафії УПЦ в Бельгії, 10 липня 2022 року
27 травня 2022 року під час Собору Української православної церкви в єдності з Московською патріархією (УПЦ МП), на якому розглядалися питання її існування в умовах воєнної агресії РФ проти України, було прийнято постанову, підписанти якої «висловили незгоду» з позицією очільника Російської православної церкви (РПЦ) Кіріла, який іменується «патріархом Московським і всієї Русі», а також ухвалили декларативні доповнення та зміни до статуту про управління УПЦ МП, які мали б засвідчити її «повну самостійність і незалежність».

Серед іншого, у постанові собору УПЦ МП було зазначено, що перед нею останнім часом «особливо гостро постав новий пастирський виклик», який полягав у тому, що за три місяці війни за кордон були вимушені виїхати понад 6 мільйонів громадян України – переважно мешканці південних, східних і центральних областей країни, значна частина яких є вірянами УПЦ МП. Було заявлено, що до Київської Митрополії цієї церкви надходять звернення з різних країн з проханнями відкрити українські православні парафії. Відтак учасники собору висловили глибоке переконання, що УПЦ МП «не може залишити своїх вірних без духовної опіки» і має перебувати поряд з ними «в їхніх випробуваннях» та організовувати церковні громади в діаспорі, а також «надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності». Дещо дивно було чути такі заяви від представників церкви, яка протягом трьох десятиліть свого існування у незалежній Україні не раз гостро виступала зокрема проти української мови та проявів української ідентичності, щосили намагаючись утримувати свою паству в полі російських «духовних скрєп».

Ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев)
Сигнал було отримано – «незалежна на словах» від Москви УПЦ МП розпочала «самостійну» діяльність із налагодження за

Єпископ Аугсбурзької єпархії Римо-Католицької церкви у Німеччині Бертрам Маєр
кордонних зв’язків. Так, 3 червня 2022 року ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев) з благословення голови УПЦ МП митрополита Онуфрія (Березовського) зустрівся з делегацією єпископської конференції Німеччини, яку очолював єпископ Аугсбурзької єпархії Римо-Католицької церкви у Німеччині Бертрам Маєр. У цій зустрічі також узяли участь заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків (ВЗЦЗ) УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич та співробітник зазначеного відділу Сергій Бортник (як перекладач). Під час зустрічі йшлося про загальну ситуацію в Україні й пов’язані з нею «нові пастирські виклики» для УПЦ МП, окреслені під час собору 27 травня 2022 року. Слід зазначити, що того ж дня делегація єпископської конференції Німеччини також мала зустріч із предстоятелем Православної церкви України (ПЦУ) митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.

Незабаром заступник ВЗЦЗ УПЦ МП Микола Данилевич назвав цифру вже в 7 мільйонів громадян України, які виїхали за межі країни і переказав прогнози неназваних європейських чиновників, що за кордоном залишаться близько 2,5–3 мільйонів з них. Відтак в УПЦ МП вирішили заопікуватися своїми вірянами, які ще донедавна поза межами України могли відвідувати храми РПЦ або РПЦЗ (закордонної) – а тепер, з огляду на повномасштабну війни РФ проти їхньої країни, вочевидь, цього не робитимуть і залишаться таким чином без опіки «єдиної канонічної церкви». Наразі УПЦ МП в першу чергу залучає своїх священиків, які перебувають у різних країнах, і працює з ними над організацією закордонних парафій – за ініціативою цих священиків або ж на прохання самих вірян, які об’єднуються в ініціативні групи по 20–30 осіб і звертаються до митрополита Онуфрія з проханням відкрити православну громаду в тому чи іншому місті за кордоном і надіслати священика. Проблема виникає лише у фактичній забороні чоловікам залишати Україну.

Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків (ВЗЦЗ) УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич
Від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, було організовано близько 10 закордонних громад УПЦ МП; у процесі організації перебувало приблизно ще стільки ж. Серед іншого, о. Микола Данилевич додав, що УПЦ МП має принцип засновувати свої парафії лише у тих країнах, де немає автокефальних православних церков – зокрема, у Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, Португалії, Франції тощо (загалом йдеться про близько 19 країн), а також не засновувати самостійно свої громади у Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії, Сербії, Румунії, Албанії та Греції, які є канонічними територіями помісних православних церков (у самій Україні УПЦ МП такою вважає виключно себе). Деякі зі згаданих церков, за словами Данилевича, вже звернулися до УПЦ МП з проханнями про відправлення священників до їхньої юрисдикції для опіки над українськими вірянами, або ж дозволити вже наявним на місці священникам перейти до місцевої юрисдикції. Також він зазначив, що питання  місця для богослужінь деінде доводиться вирішувати з католицькими та протестантськими громадами, які надають у користування свої храмові приміщення. При цьому Данилевич додав, що священик УПЦ МП за кордоном має сам розшукувати потенційних парафіян. «Наші громади – це такі собі маленькі “духовні посольства” за кордоном, це ще й робота на нашу державу Україну, на наш народ», – заявив він.

12 червня 2022 року з благословення митрополита Онуфрія і на прохання місцевих вірян у Данії було відкрито парафію УПЦ МП на честь Покрови Пресвятої Богородиці; її настоятелем був призначений клірик Київської єпархії Євген Мартинюк.

Логотип Відділу зовнішніх церковних зв`язків УПЦ (МП)
24 червня 2022 року з благословення митрополита Онуфрія та за погодженням і з благословення патріарха Сербського Порфирія, до канонічної юрисдикції якого належить Хорватія, до цієї країни був направлений клірик Київської єпархії УПЦ МП Андрій Іваненко для опіки над біженцями з України. Місцем регулярного служіння священика було визначено храм в ім’я святого Сави Сербського у Загребі, при сербській гімназії по вулиці Святого Духа, 122; також він відвідує інші міста по всій території Хорватії (Пакрац, Ліпік, Дарувар, Вишніця тощо).

26 червня 2022 року з благословення митрополита Онуфрія заступник голови ВЗЦЗ УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич відвідав громаду цієї церкви у Лейпцигу (Німеччина), створену громадянами України, які були вимушені виїхати з України внаслідок російсько-української війни ще навесні. Настоятелем громади є Максим Бойчура. Регулярні богослужіння звершуються за адресою: Ruckmardofter Strabe 13. У пошуку цю локацію знайти не вдається, однак, судячи з наявних фотографій інтер’єру приміщення, богослужіння відбуваються у приміщенні протестантського храму.

Протоієрей Димитрій Попеску, який опікується православними українцями в Бельгії
10 липня 2022 року відбулося перше богослужіння релігійної громади УПЦ МП у Брюсселі (Бельгія), де на той час перебували понад 25 тисяч біженців з України. Настоятелем громади був призначений клірик Київської єпархії УПЦ МП протоієрей Димитрій Попеску. Місця богослужінь – храми РКЦ за адресами: Rue Baron Guillaume van Hamme 33, 1180 Uccle та Avenue Norbert Gilles 67, 1070, Anderlecht.

10-11 липня 2022 року протоієрей Миколай Данилевич за благословенням митрополита Онуфрія, відвідав біженців з України в містах Корк і Йол в Ірландії, відправивши в першому місті літургію у «прихрамовому приміщені».

Там часом повідомляється, що РФ за допомогою релігійних громад, які перебувають під її впливом, намагається впливати на кадрові призначення в Архієпархії Америки, що перебуває у юрисдикції Вселенського патріархату. Зокрема, розповідалося про «бурю реакцій» на рішення архієпархії поставити архімандрита Олександра Бєлія, якого в лютому 2020 року було звільнено з РПЦЗ, на посаду вікарія Слов’янського православного вікаріату; раніше Синод Вселенського Патріархату призначив його на посаду єпископа Нікополійського.

Разом з тим, свою присутність за кордоном намагається реалізувати ПЦУ. Так, 5 липня її предстоятель митрополит Київський і всієї України Епіфаній виступив на конференції з питань свободи релігії у Лондоні. Наступного дня він відвідав резиденцію Фіатирської митрополії Вселенського Патріархату, зустрівшись із архієпископом Фіатири та Великої Британії Нікітасом, який оголосив, що в архієпархії розпочався процес заснування додаткових українських православних парафій по всьому Сполученому Королівству. Зокрема, священнослужитель архієпархії о. Мирослав Пушкарук подорожує Сполученим Королівством, пропонуючи духовну, душпастирську, матеріальну підтримку православним українцям. В архієпархії наголосили, що кожна українська православна парафія збереже свою ідентичність, звичаї, мову, календар і традиції, водночас будучи частиною культурно різноманітної сім’ї Вселенського Патріархату і місцевої архієпархії. 6 липня митрополит Епіфаній відвідав український православний кафедральний храм Вознесіння Господнього в Лондоні, благословивши роботу парафіяльного волонтерського центру.

13 липня заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря) прокоментував повідомлення про те, що представники ПЦУ нібито можуть зустрітися у Німеччині з представниками РПЦ на асамблеї Всесвітньої Ради Церков. За його словами, про наміри з боку організаторів асамблеї запросити представників ПЦУ та РПЦ на зустріч в українській церкві довідалися з публікацій у ЗМІ; до того часу про такі наміри ПЦУ ніхто не повідомляв.

 

ФОТО:

Київська митрополія Української православної церкви 

Римсько-католицька єпархія в Аугсбурзі. Вікіпедія

Спілка Православних Журналістів

Предыдущая Наибольшие потери за сутки армия РФ понесла на Криворожском и Бахмутском направлениях – Генштаб ВСУ
Следующая Оккупанты отошли: ВСУ успешно отбили штурм врага возле Авдеевки

Нет комментариев

Комментировать

Ваш адрес email не будет опубликован.