Шляхами караїмів. Золотий вік 


Замок Нагавенд. Художник Ежен Фланден. 1840
Епоха, що тривала близько двох століть, в історії караїмів була часом розквіту релігійної думки, науки та літератури. Заданий нею імпульс не згас досьогодні, хоч з того часу вже минув цілий мілленіум.

Золотим віком караїмізму називають епоху, що стартувала з початком Х ст., а закінчилася близько після 1099 р., коли хрестоносці захопили Єрусалим – тогочасний центр караїмського світу. Попередній період зародження, бродіння молодого вина, пошуків себе, нових ідей і сенсів закінчився, й відтоді караїмський світ став упорядкованішим, спокійнішим і розважливішим. Замість яскравих харизматичних лідерів, які засновували численні секти й збирали армії – не просто армії прихильників, а армії озброєних воїнів, як це робив свого часу, наприклад, Абу Іса Ісфахані, – прийшли інші провідники народу – мислителі й вчені. Вони зробили караїмську доктрину стрункою, виваженою й послідовною. У цей час караїми розпочали місіонерську діяльність, і змогли переконали в своїй правоті чималий відсоток юдеїв. Це було б неможливим без глибокого знання й усвідомлення основ – і перш за все першоджерела караїмської віри – Тори.

Ще до початку золотого віку, в IX ст., Біньямін бен Моше Нахавенді з міста Нехавенд у Мідії (нині Іран) осмислив і систематизував всі ідеї й думки раннього етапу караїмської історії. Він належав до тієї традиції, що бере початок від ймовірного основоположника караїмізму Анана бен Давида. У книзі Мордехая бен Нісана Кокізова “Дод Мордехай” наведені відомості, що Нагавенді був учнем Йосії, онука Анана. Більш того, й самого Біньяміна Нагавенді щодо порівнюють з Ананом бен Давидом за важливістю його впливу на подальшу долю караїмської релігії. Його праця “Сефер га-міцвот” (“Книга заповідей”) збереглася лише фрагментарно, а інший трактат “Сефер га-дінім” (“Книга законів”) на тему цивільного й кримінального законодавства та майнових питань на початку ХІХ ст. вийшов друком у Криму під назвою “Массат Біньямін” – “Дар Біньяміна”. Окрім того Нагавенді написав коментарі до Тори й деяких книг ТаНаХу. Про закони він писав зі знанням справи, адже й сам був суддею.

Він був принциповим прихильником свободи думки; на його переконання, в тлумаченнях Святого Письма не обов’язково мають погоджуватися учень із вчителем, син із батьком, брат із братом, але ніхто не має права докоряти іншого тим, що в нього інші погляди. Вільнодумство є абсолютно природним явищем. А от що при цьому важливо – то це повага до альтернативних суджень і коректність дискусій. У своєму ліберальному підході Нагавенді намагався не протиставляти караїмізм рабіністичному юдаїзму й вважав, що з юдейським мейнстрімом і постановами рабинів можна погоджуватися в тому випадку, коли текст Тори не дає чіткої відповіді на питання, що виникають; буквально сказавши в своїй “Сефер га-дінім” так: “Для кожного закону я вказав підставу у Святому Письмі, але включив туди й інші закони, які встановили раббаніти й на які у Святому Письмі немає вказівок. Якщо бажаєте, можете керуватися ними”. Окрім усього іншого, Нагавенді першим почав активно вживати конфесіонім “караїми”. У нього було чимало учнів.

Вивченням і осмисленням у прямому сенсі кожної літери Святого Письма займався Аарон бен Моше бен Ашер, який жив у Х ст. у Тверії на півночі Ізраїлю. Це місто на березі Галілейського моря вважається одним з чотирьох міст Ерец Ісраель, поряд із Єрусалимом, Цфатом і Хевроном, де з особливою силою відчувається дух святости. Аарон бен Ашер зробив колосальну працю, плодами якої користуються й досі, і більш того, як ази вивчають у школі абсолютно всі, хто вчить біблійну мову. Він розробив систему огласовок в івриті. Йому це було необхідно для точного аналізу слів Тори. Систематизувавши свої досягнення в ґрунтовному творі з граматики івриту під назвою Сефер дікдукей га-теамім (“Граматика, або аналіз наголосів”), Аарон бен Ашер назавжди вписав своє ім’я в історію мовознавства.

На протилежному від обітованої землі березі Середземного моря, в каталонському місті Тортоса, народився й жив Менахем бен Сарук – лексикоґраф, який уклав фундаментальний словник біблійного івриту й араміту під назвою Махберет (дослівно – “зошит”, “зшиток” чи “брошура”). Це був перший повний біблійний лексикон, вперше опублікований в 960 р. І хоч сталося це, коли р. Менахему було лише сорок років, словник можна назвати працею його життя.

Візир Кордовського халіфату Хасдай ібн Шапрут
Також цікавим фактом біографії Менахема бен Сарука є те, що певний час він був секретарем візира Кордовського халіфату Хасдая ібн Шапрута, також видатного мислителя й вченого, а ще лікаря, дипломата й покровителя культури та освіти. На прохання Хасдая Менахем склав листа, написаного вишуканим івритом і адресованого царю Хозарії Йосефу. Так почалося їх знамените листування, в якому хозарський цар розповів своєму візаві про власну країну, її історію, міста, звичаї, віру. Переписка візира Кордови з хозарським царем є важливим історичним джерелом з історії Хозарського каганату.

Та дружба двох мудреців розбилася о релігійні суперечки. Хасдай ібн Шапрут, правовірний юдей, прочитавши Махберет – працю свого підлеглого, знайшов її надто невідповідною теоріям раббіністичних мудреців. Її автор  натомість явно надавав перевагу простому й ясному смислу слів Святого Письма, як це й прийнято серед караїмів. Тож Менахем бен Сарук втратив роботу при дворі візиря й незабаром помер, проживши всього п’ятдесят років.

Біньямін бен Моше Нагавенді, Аарон бен Ашер, Менахем бен Сарук жили в різних країнах, досить віддалених одна від одної, але їх об’єднувала не лише конфесійна приналежність, а й глибина знань, вдумливий пошук, і властиве караїмам різних епох і широт бажання докопатися до істини. Цих вчених пам’ятають і шанують караїми всього світу, а науковці вивчають їх інтелектуальну спадщину. Про інших видатних особистостей золотої доби, епохи розквіту караїмізму ми маємо надію також розказати незабаром. Їх імена варті згадки, а їх праці – уважного прочитання.

Предыдущая Без долгих разбирательств: как суд по делу Ирины Данилович рассматривал доказательства сторон
Следующая Письма крымчан: Освобождение Крыма не должно стать кровавой бойней

Нет комментариев

Комментировать

Ваш адрес email не будет опубликован.