«Скифское золото» вызвало у России настоящую истерику


«Скифское золото» принадлежит Украине

«Скифское золото» принадлежит Украине, поэтому из нидерландского музея его нужно вернуть именно в Киев, а не в Крым. Такой вердикт апелляционного суда Амстердама вызвал у России «эффект бомбы». Далее читайте на украинском.

Це якщо судити з тональності коментарів, які лунають з вуст розчарованих та обурених таким вердиктом російських можновладців, політиків та пропагандистів як у бік Нідерландів, так й амстердамського суду. Ну й традиційно на адресу України.

Натомість ми з вами до цієї новини й такого вердикту поставилися якось дуже спокійно. Мовляв, «ура», але мляво й без ентузіазму. Наче так і мало б бути.

Чому подія є дуже важливою

Тож виправляймо таке наше ставлення, бо подія дійсно просто надзвичайного масштабу. Це для нас справді величезна перемога, адже навіть страшно уявити, які б політичні наслідки мав для нас протилежний вердикт нідерландського суду.

Якби він став на бік Росії, то Кремль з цієї нагоди цілком обґрунтовано оголосив би святкування, народні гуляння й зробив би наступний день офіційним вихідним.


Суд визнав, що «скіфське золото» належить Україні / Фото 24 каналу

Тож, що то за золото, до чого тут Нідерланди й чому Росія з ним спіймала облизня?

Так от, мовиться про 560 експонатів на суму 10 мільйонів євро, які на початку 2014 року з українських музеїв повезли на виставку у Нідерланди.

Це були експонати з одного київського та 4 кримських музеїв. Переважно – вироби мистецтва із золота й коштовного каміння та зброя, які спершу радянські, а потім українські археологи знаходили на території кримського півострова.

Тобто це «скіфське золото» з кримських музеїв поїхало на закордонну виставку ще до початку російської окупації Криму. Це взагалі традиційна практика, коли витвори мистецтва возять різними країнами.

Це роблять для того, щоб якомога більше людей могли на власні очі побачити різноманітні цікавинки людства. От те «скіфське золото» відбуло в Нідердандах виставку. Потім постало питання, куди ж його повертати. Наче цілком логічно було б повернути золото у музеї, звідки їх привезли.

Єдине що, власник музеїв змінився – була Україна, але тепер новою власницею стала Росія.

У Кремлі хотіли привласнити золото

Росія вустами кишенькової кримської влади взялася кричати, що «скіфське золото» є культурною спадщиною Криму, адже його знайшли на півострові, тож туди й мають повернути.

Однак офіційний Київ почав доводити, що насправді «скіфське золото» – культурна спадщина України й віддавати його в руки російським окупантам як мінімум нелогічно.

«Pro новини» на 24 каналі: дивіться відео

Нідерландські музейники, на щастя, не наважилися брати на себе відповідальність у цьому питанні, тож вирішальне слово залишилося за Фемідою.

Насправді тамтешній суд двічі став на бік України. Перший раз у 2016 році й тепер.

Росіяни вердикт 2016 року намагалися оскаржити вже в апеляційному суді. Втім, є ще Верховний суд Нідерландів й от якщо росіяни ще і там спробують вже втрете собі українське «скіфське золото» відсудити, то процес його повернення в Україну затягнеться ще на кілька років.

Щоправда, й так вже 8 років минуло, тому ще трохи почекати, думаю, не буде для нас проблемою.

Знаєте, коли золото таки повернеться в Україну і його виставлять, може, у заповіднику «Софія Київська», як це пообіцяв прем’єр-міністр, то я обов’язково піду на нього подивитися. Це при тому, що поціновувач культури з мене такий собі. Ну й до золота якось я взагалі байдужий.


Після повернення «скіфське золото» можуть виставити у «Софії Київській» / Фото 24 каналу

Та й до археологів мені байдуже. Попри це, я все одно на «скіфське золото» з принципу піду подивитися, хоча б заради того, щоб у такий от спосіб позловтішатися з росіян, у яких не вийшло його у нас вкрасти й собі привласнити.

Чому росіян «бомбить»

Зрадів з цієї новини й Володимир Зеленський. Вінзаявив, що сьогодні ми повернули золото, а вже завтра повернемо Крим. Від змісту цих слів у російському телевізорі ще раз додатково «бомбануло». Хоча, здавалося б, після вердикту щодо золота куди вже може бути більше.

Однак знаєте чому «бомбить» у росіян? Ні, не тільки тому, що вони ласі до золота чи української культурної спадщини. Росіяни реально бачать, що увесь світ проти них.

Звісно, лише вони самі в тому винні. Росіяни справді бачать, що не мають в світі союзників, крім тих, яких вони за гроші підкупили, тоді як усі решта запроваджують проти них санкції і судяться.

Судяться і виграють міжніродні суди. З гучних випадків, крім цих 2 судових вироків щодо «скіфського золота», ще був суд за позовом «Нафтогазу», який ми виграли.

Ще ж є суд щодо збитого росіянами малазійському боїнга. Вердикт поки не оголосили, але все йде до того, що саме Росію оголосять винною.

Україна має перемогти Росію

Саме у такий спосіб ми й маємо Росію перемогти. Так, цю перемогу нам доведеться виборювати роками й чекати її результатів. Однак ми справді не маємо іншого вибору, адже лише суди та санкції – єдиний дієвий спосіб повернути окупований Росією Крим та Донбас.

Звісно, повернути ті території силою було б набагато швидше та ефективніше, але це не наш шлях. Ми на такі людські жертви піти не маємо права.

Також варто визнати, що російська армія більша за нашу та реально потужніша. На неї грошей Кремль взагалі не шкодує, тому відбирати в Росії Крим та Донбас силою – не варіант.

Ба більше, союзники нам з цим не допоможуть, бо Росія – це наче та от мавпа з ядерною гранатою, дражнити якою дуже ризиковано.

Натомість відсудити те все шматками, відсудити компенсації за зруйновану інфраструктуру, завдані збитки й моральну шкоду – цілком реально в сучасному світі. Як на мене, чудово, що ми цим шляхом йдемо й перемагаємо.

Предыдущая COVID-19 в Севастополе: за неделю рост составил 51%, за сутки более 330 случаев
Следующая Аксенов предупредил, что вода из-под Азовского моря может быть не пригодной для водоснабжения Крыма

Нет комментариев

Комментировать

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *